Дія косметичних масок багато в чому залежить від способу нанесення на шкіру. Одні маски пом\'якшують, живлять і укріплюють шкіру, інші знежирюють і очищають пори шкіри, треті надають вибілюючий, тоніз... 
1. Одружуватися.
Смерть - не перешкода, коли йдеться про любов в Китаї. Там існує “примарне” весілля: практика забезпечення покійних родичів відповідним партнером, живим або мертвим, - не... 
З 21 вересня ми розпочинаємо уважно стежити за життям Громових у 12-серійному фільмі "Громови. Будинок надії" ("Громови 2"). У цей день, у неділю, о 20:50 на "Інтері" ста... 
Склад: 600 г. замороженого філе тріски, дрібно мелений білий перець, 2 ст. ложки томатної пасти, 1 яйце, 1/2 склянки сметани, 2 помідори, 4 картоплини, 3 ст. ложки рослинної олії, листики василька, сі... 
На півострові Юкатан природа створила дивовижні шедеври, якими захоплюються не лише мексиканці, але й відвідувачі з усього світу. Що ж то за шедеври? &nb... 
Для того, щоб знайти любов, про яку ви мрієте, необхідно перетворити своє внутрішнє життя. Можливо, доведеться перетворювати і свій зовнішній образ теж. Під "зовнішнім образом" я маю на уваз... 
Лінц - середньовічне містечко на Рейні
Лінц – маленьке містечко на Рейні. Потрапити туди можна двома шляхами – на машині по вимотуючому душу серпантину або по Рейну, на білому катері, з келихом вина. Неспішно пливе катер. На берегах – дивовижної краси скелі, увінчані живописними, загадковими замками. Від самого Дуйсбурга вгору за течією розкинулися живописні місця: промисловий Дюсельдорф, величний Кельн, інтелектуальний Бонн, замки Бад Годесберг (Bad Godesberg), Кенігсвінтер (Koenigswinter), Бад Хонеф (Bad Honnef)... І ось, нарешті, мета подорожі – Лінц...
З перших хвилин зачаровує він своєю неприродною, середньовічною красою. Зійшовши з кораблика і пройшовши підземним переходом набережну, потрапляєш насамперед в двір княжого замку. Звичайно тут тепер ресторани, музеї... О! Музеї тут незабутні – музей скла, і музей тортур. Скло дують прямо тут, в замку – багато що можна придбати практично дарма. Але ми наразі не затримуємося тут – хочеться побачити місто – а в музей ще повернемося, коли втомимося ходити.
Піднявшись до головної площі, натикаємося на абсолютно неймовірний фонтан. Фігури чоловіка, що читає, хлопчика, що аплодує зроблені з рухомими суглобами – ви самі можете виставити позу пам'ятника. Відразу за фонтаном – Ратуша. Стара, скромна але дуже елегантна будівля. Якщо ви не підготувалися до прогулянки по Лінцу – зайдіть – не пошкодуєте – там в кімнаті для туристів є плани міста, описи визначних пам'яток, історичні описи... Хоча про що це я, адже ви читаєте зараз, а значить – практично готові до поїздки!
За ратушею – направо – старовинною вулицею виходимо до монастиря – ніяких ознак сьогоднішньої цивілізації – хоч фільми знімай. Краса і тиша. Я не любитель гуляти по кладовищу, але те що побачив поряд з францисканским монастирем – зачарувало... Але дійсно – в цьому неймовірному місті є привабливіші місця.
Спустившись від монастиря вниз підходимо до старовинної прекрасної башти – і що ж на ній написано? 1391 рік. Нові ворота (Neutor). Уявляєте, яке тут все стародавнє – якщо кінець чотирнадцятого століття це НОВІ ворота. І далі – ліворуч від воріт розгортається буйство фарб середньовічного міста – кожен будинок розфарбований в свої кольори, прикрашений різьбленими налічниками, написами.
Під дахом кожного будиночка – лебідка – немає жодного прямого вікна – все якесь маленьке і кривеньке. У Німеченні не дозволяють переробляти пам'ятники старовини – тим, хто живе в них країна доплачує за незручності. Виходимо до площі, яка має звучну назву Масляний ринок (Buttermarkt). На ній теж фонтан...
Взагалі все місто виглядає одним великим музеєм. На кожному кроці – підвальчики, звідки абсолютно неможливо пахне тушкованим м'ясом, свіжим хлібом, прянощами. Обійшовши майже все місто, перечитавши море табличок на будинках, повертаємося до Княжого замку. Ну що – в місце допитів? Ось не розповідатиму – самі все побачите, але повірте – таких сильних відчуттів я не переживав навіть під час першого свого стрибка з парашутом.
Після музею – перекур. Тут же у дворі замку можна випити пиво і дуже по-домашньому поїсти. А після всього пережитого – сісти на прекрасний білий пароплавчик і повернутися назад, згадуючи маленький середньовічний, але такий милий і затишний Лінц...
